Формування соціально-інституційного конструкту цифрової дипломатії

У статті обґрунтовано необхідність формування сучасного соціального конструкту публічної дипломатії шляхом реформування в Україні системи дипломатичної служби на всіх її організаційно-структурних рівнях за допомогою впровадження повсюдного цифрового врядування, а також налагодження успішних комунікацій між інститутами держави та громадянського суспільства. Запропоновано ухвалити регулюючі нормативно-правові акти, за допомогою яких стимулюватиметься опанування цифрових компетенцій у дипломатичній сфері із залученням недержавних організацій, які формально та неформально представляють Україну на міжнародній арені. Доведено, що відсутність єдиного стратегічного підходу та неузгодженість у здійсненні цифрових трансформацій на всіх організаційно-структурних рівнях дипломатичної служби значно знижує результативність упровадження будь-яких новацій. Визначено, що брак професійних кадрів, які володіють цифровими навичками та ефективно використовують свій креативний потенціал, призводить до формалізму, малоефективності та статичності дипломатичних процедур, а також спричинює стагнацію розвитку нових комунікативних практик зовнішньополітичного дискурсу. Рекомендовано запровадити в МЗС України посаду заступника міністра з цифровізації (CDTO) для здійснення інституційного управління сферою впровадження інструментарію цифрової дипломатії.