Объем хирургической помощи раненым с огнестрельными переломами костей предплечья на этапах медицинской эвакуации во время антитеррористической операции

Мета дослідження: визначити структуру операційних втручань, що виконані на етапах медичної евакуації (ЕМЕ) пораненим із вогнепальними переломами кісток передпліччя та відривами кінцівки під час антитерористичної операції (АТО) з 2014 по 2015 рік. Матеріали та методи. Масив клінічного дослідження становили 45 поранених із вогнепальними переломами кісток передпліччя та мінно-вибуховими пораненнями з 2014 по 2015 рік під час проведення антитерористичної операції. У структурі поранень передпліччя переломи та відриви становили 10,95 %. Bогнепальні переломи спостерігались у 88,89 % поранених, відриви кінцівки на рівні передпліччя в 11,11 %. Усі поранені були чоловіками, 88,89 % військовослужбовцями Збройних сил України. Результати та обговорення. У поранених із вогнепальними переломами кісток передпліччя та відривами кінцівки на ЕМЕ базового та першого рівнів допомоги проводили тимчасову зупинку кровотечі, накладали асептичну пов’язку, проводили знеболювання, іммобілізацію підручними засобами та термінову евакуацію. На ЕМЕ другого рівня допомоги виконували первинну хірургічну обробку рани (81,83 %) та фасціотомію (42,42 %). Важливим протишоковим заходом другого рівня було стабільне накладання стрижневого апарата зовнішньої фіксації (36,36%), а також внутрішньом’язове введення антибіотиків та правцевого анатоксину. На ЕМЕ третього та четвертого рівнів переважну більшість операційних втручань становили повторні хірургічні обробки ран та фасціотомії. Підвищенню якості виконання повторних хірургічних обробок сприяли використання вакуум-терапії й ультразвукової кавітації, а також медична реабілітація. Висновки. Надання допомоги пораненим із вогнепальними переломами та відривами кінцівки на рівні передпліччя під час АТО призвело до 64,45 % добрих і 24,44 % задовільних функціональних результатів через 1-2 роки після поранення.Цель исследования: определить структуру операционных вмешательств, выполненных на этапах медицинской эвакуации (ЭМЭ) раненым с огнестрельными переломами костей предплечья и отрывами конечности во время антитеррористической операции (АТО) с 2014 по 2015 год. Материалы и методы. Массив клинического исследования составили 45 раненых с огнестрельными переломами костей предплечья и минно-взрывными ранениями с 2014 по 2015 год во время проведения антитеррористической операции. В структуре ранений предплечья переломы и отрывы составили 10,95 %, в том числе огнестрельные переломы наблюдались у 88,89 % раненых, отрывы конечности на уровне предплечья у 11,11 %. Все раненые были мужчинами, 88,89 % военнослужащими Вооруженных сил Украины. Результаты. У раненых с огнестрельными переломами костей предплечья и отрывами конечности на ЭМЭ базового и первого уровней проводили временную остановку кровотечения, наложение асептической повязки, обезболивание, иммобилизацию подручными средствами и срочную эвакуацию. На ЭМЭ второго уровня выполняли первичную хирургическую обработку раны (81,83 %) и фасциотомию (42,42 %). Важным противошоковым мероприятием второго уровня было стабильное наложение стержневого апарата внешней фиксации (36,36 %), а также внутримышечное введение антибиотиков и столбнячного анатоксина. На ЭМЭ третьего и четвертого уровней подавляющее большинство операционных вмешательств составили повторные хирургические обработки ран и фасциотомии. Повышению качества выполнения повторных хирургических обработок способствовали использование вакуум-терапии, ультразвуковой кавитации и реабилитация. Выводы. Оказание медицинской помощи раненым с огнестрельными переломами и отрывами конечности на уровне предплечья во время АТО привело к 64,45 % хороших и 24,44 % удовлетворительных функциональных результатов через 1-2 года после ранения.Background. The aim of the study was to determine the structure of surgical procedures performed on the stages of medical evacuation (SME) in injured with gunshot fractures of the forearm bones and extremity avulsions during the anti-terrorist operation (ATO) from 2014 to 2015. Materials and methods. An array of clinical study consisted of 45 wounded with gunshot fractures of the forearm bones and mine-explosive injuries from 2014 to 2015 during the anti-terrorist operation. In the structure of the forearm wounds, the fractures and avulsions were 10.95 %. Gunshot fractures were observed in 88.89 % of the patients, extremity avulsions at the forearm level in 11.11 %. All the wounded were men, 88.89 % servicemen of the Armed Forces of Ukraine. Results. In patients with gunshot forearm fractures and extremity avulsions, at the SME of base and first levels of care we have performed temporary stop bleeding, the application of aseptic dressings, analgesia, immobilization means at hand, and emergency evacuation. On the second level of SME, an initial debridement (81.83 %) and fasciotomy (42.42 %) were performed. The important antishock measure of the second level was application of external fixation device (36.36 %), as well as intramuscular injection of antibiotics and tetanus toxoid. On the third and fourth levels of SME, the vast majority of surgical procedures were repeated surgical treatment of wounds and fasciotomy. Improving the quality of implementation of repeated surgical treatments promoted the use of vacuum therapy, ultrasound cavitation and rehabilitation. Conclusions. Providing assistance to the wounded with gunshot fractures and extremity avulsions during ATO resulted in 64.45 % good and 24.44 % satisfactory functional results 1-2 years after injury.